Досвід використання музикотерапії в комплексній реабілітації учасників антитерористичної операції.

Резюме. Мета роботи: узагальнити наукові дані щодо впливу музики на організм людини, розробити та запровадити комплексну програму з використанням музикотерапії для реабілітації учасників антитерористичної операції (АТО).

Матеріали та методи. Аналітичний – для узагальнення даних наукової літератури; анкетного опитування – для дослідження ставлення військовослужбовців щодо запровадження занять з використанням музикотерапії (опитано 28 військовослужбовців).

Результати та обговорення. Узагальнено результати наукових досліджень щодо впливу музики на організм людини та її використання в лікуванні. Розроблена та запроваджена реабілітаційна програма для учасників АТО «Музика-антистрес», яка включає використання музикотерапії, сміхотерапії, медитативних технік тощо. За результатами анонімного опитування, учасники АТО в цілому позитивно оцінили запровадження занять з використанням музикотерапії.

Висновки. Впровадження в роботу військових медичних закладів комплексних програм з використанням музикотерапії може стати важливою складовою реабілітації учасників АТО.

Ключові слова: Музикотерапія, військовослужбовці, учасники антитерористичної операції, реабілітація.

Матеріали та методи. Аналітичний – для узагальнення даних наукової літератури; анкетного опитування – для дослідження ставлення військовослужбовців щодо запровадження занять з використанням музикотерапії (опитано 28 військовослужбовців).

Вступ.

Серед актуальних проблем, які потребують невідкладного вирішення – організація ефективної реабілітації учасників антитерористичної операції (АТО). Це питання розглядається на державному рівні, задіяні громадські організації, значну методичну допомогу надають фахівці з інших країн, удосконалюються медико-організаційні підходи. У відповідності до сучасних наукових концепцій, перспективним напрямом реабілітації учасників бойових дій є участь мультидисциплінарної команди, до якої входять лікарі, психологи, соціальні працівники, фахівці з арт-терапії тощо. Важливу роль в реабілітації учасників АТО можуть мати громадські та професійні організації, об'єднання щодо залучення учасників АТО до участі в програмах немедикаментозної корекції: програми психологічної, соціальної та фізичної реабілітації, музикотерапії тощо. Запровадження таких програм може бути доцільним і на госпітальному етапі. Серед немедикаментозних методів заслуговує на увагу музикотерапія, яка використовується в лікуванні і реабілітації в багатьох країнах і рекомендується для практичного впровадження фахівцями, які проводять реабілітацію комбатантів з бойовою психічною травмою [6].

Мета роботи.

Узагальнити наукові дані щодо впливу музики на організм людини, розробити та запровадити комплексну програму з використанням музикотерапії для реабілітації учасників АТО.

Матеріали та методи дослідження.

Проведено аналіз і узагальнення наукових досліджень щодо використання музикотерапії. Для визначення ставлення учасників АТО до запровадження занять з використанням музикотерапії проведено анонімне соціологічне опитування. Опитано 28 військовослужбовців чоловічої статі, віком 21 – 49 років, які проходили лікування у Білоцерківському військовому госпіталі в липні 2015 року. Для проведення дослідження була розроблена анкета, які включала 4 питання.

Результати і обговорення.

Термін «музикотерапія» має греко-латинське походження і в перекладі означає «зцілення музикою». Застосування музики з терапевтичною метою бере свій початок з доісторичної доби. Музика була частиною "магічних", релігійних та цілительських ритуалів. Першими письмовими пам'ятками де описуються лікувальні можливості музики є єгипетські папіруси, що датуються 1500-м р. до н.е.. Музика використовувалась в лікувальній та педагогічній практиці в Древній Греції, Китаї, Індії [1, 3]. Виділяли три складові впливу мyзики на людський оpганізм: на дyховнy сyтність людини; на інтелект; на фізичне тіло. Авіценна називав мелодію немедикаментозним способом лікування, нарівні з дієтою, запахами і сміхом. Перші ж спроби наукового пояснення терапевтичних можливостей музики відносяться до XVII ст., а широкі експериментальні дослідження почались з XIX ст. У 1918 році в Колумбійському університеті (США) був розроблений перший курс «Музикотерапії» для лікування неврозу та покращення фізичного здоров'я солдатів, що постраждали під час Першої світової війни. Ця практика стала основою сучасної музикотерапії, яка активно почала розвиватись з кінця 40-х років минулого століття. В Англії, Франції, Німеччині, Голландії протягом XX століття було створено центри музичної терапії, завданням яких стало лікування спеціально підібраними мелодіями різноманітних хвороб - від неврозів і депресії до шлунково-кишкових і серцево-судинних захворювань [4 ]. У США, Великобританії, Італії та Франції музикотерапія визнана офіційним засобом відновлення в рамках державної системи страхової медицини. У США та країнах Європи музикотерапія стала професійною спеціалізацією [ 8].

Музикотерапія в цілому розвивається як інтегративна дисципліна на стику нейрофізіології, психології, рефлексології, музичної психології, музикознавства та інших наук. Інтенсивно досліджується вплив музики в різних напрямах [2]. Досліджені нейро-ендокринні механізми реалізації впливу музики на психічне та соматичне здоров'я людини. Доведено вплив музики на такі фізіологічні параметри як частота серцевих скорочень, глибина і ритм дихання, синтез ендорфінів, активність біоритмів головного мозку тощо. Численними дослідженнями визначена роль музикотерапії як антистресової терапії при порушеннях адаптації, що мають психосоматичну природу [10, 11]. Дослідники відзначають широкий діапазон ефективності її застосування: розвиток комунікативних навичок та реабілітація пацієнтів з органічними ураженнями нервової системи, формування здатності до релаксації, розвиток творчих здібностей, творчого мислення, естетичних потреб, корекція та відновлення емоційної сфери, терапія болю тощо [9, 12, 7].

"Заняття з музикотерапії були доповнені освоєнням медитативних технік. Медитація (від лат meditatio – роздум) – психологічна техніка, яка широко використовується у складі оздоровчої практики"

Музика є потужним емоційним стимулом, може викликати глибокі зрушення в настрої, світосприйнятті, стосунках людей, міняючи їх життєвий тонус, викликаючи радість і наснагу, сентиментальність і смуток, заспокоєння і розслаблення [6]. У визначенні, запропонованому Всесвітньою федерацією музичної терапії, зазначені основні напрямки застосування музикотерапії: використання музики та / або її музичних елементів (звук, ритм, мелодія і гармонія) музикотерапевтом і пацієнтом або групою в процесі, призначеному полегшувати і розвивати комунікацію, відносини, самовираження і організацію, розвивати потенційні можливості і розвивати або відновлювати функції індивідуума (фізичні, емоційні, розумові, соціальні і пізнавальні) так, щоб він міг досягти кращої внутрішньо- і / або міжособистісної інтеграції і, отже, кращої якості життя [14]. , Н.О. Дзеружинска [6] розглядають музикотерапію як психотерапевтичний метод безпосереднього впливу на почуття, емоції, настрої; безсловесного навіювання певного настрою, що піднімає людину над своїми переживаннями, що допомагає долати хворобливі розлади з використанням в лікувальних цілях музики. З цієї позиції дослідники розглядають музикотерапію як складову соціально-психологічного вектору реабілітації комбатантів з бойовою психічною травмою.

Використання музикотерапії в комплексній реабілітації учасників АТО було започатковано в Клініці психіатрії Головного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» та в Білоцерківському військовому госпіталі за участю психологів та представників ГО «Всеукраїнська асоціація музикотерапевтів України» впродовж 2014-2015 рр. Були застосовані основні методичні підходи: пасивна музикотерапія (слухання музики); активна музикотерапія (заохочення військовослужбовців до співу); використання музики як фону під час перегляду творів художньої творчості, читання поезії, прийому їжі в їдальні.

Важливо враховувати, що ефективність проведення комплексної реабілітації з використанням музикотерапії залежить від комунікативних навичок музикотерапевта, його вміння вести діалог з пацієнтом та встановлювати відносини довіри. Це потребує певних психологічних знань (наприклад, про типи особистості, про способи реагування на стрес у різних людей, про особливості проявів посттравматичного стресового розладу), та деяких спеціальних навичок: вміння встановлювати контакт, слухати, «читати» невербальну мову комунікації, будувати бесіду, формулювати питання. Важливим елементом є володіння музикотерапевтом власними емоціями, здатність зберігати впевненість, контролювати свої реакції і поведінку в цілому. Теоретичні засади проведення занять з музикотерапії базуються на загальних законах психології та технології проведення психотерапевтичних втручань, що доповнюються специфічними можливостями впливу музики. Ефективне проведення занять потребує творчого підходу, певних навичок консультування, вміння встановити відносини співробітництва. Перевагу необхідно надавати недирективному консультуванні, розмовляти на зрозумілій мові, заохочувати пацієнта до висловлення своїх поглядів, підтримувати позитивні сподівання на майбутнє та будь-які позитивні зміни моделі поведінки.

Основу програми з музикотерапії склали музичні твори світової класики, а також українська народна музика та пісні. Їх вибір проводився з урахуванням оцінки психоемоційного стану слухачів та загальних даних щодо використання музичних творів в музикотерапії. Відомо, що твори Й.Баха, Генделя, В.А. Моцарта,особливо повільні за темпом звучання (lento, largo), з ежимом 60-64 такти на хвилину вводять мозок у стан альфа-хвиль, які генеруються в спокої (Й.С. Бах - Арія із Сюїти №3, Гольденберг-варіації Арія, В.А. Моцарт «Маленька нічна серенада» Анданте, сонати для фортепіано 2 частини, тощо). Наукові дослідження підтверджують, що рівень гормонів стресу у крові значно зменшується у тих, хто регулярно слухає спокійну класичну музику. Слухання такої музики рекомендується у випадках підвищеного збудження, дратівливості. Класична музика в темпах vivo, allegro (весело, рухливо, жваво), в мажорних тональностях здатна відтворювати емоційний стан щасливої людини (Л. Бетховен - симфонія № 9 (фінал), Й. Штраус - марш Радецького, Й. Брамс - угорський танець №5 тощо). Слухання цієї музики рекомендується для створення позитивного настрою.

Українська народна музика увібрала в себе великий історичний досвід виживання і збереження сили Духу, мудрості і непереможності народу. Народна пісня несе заряд бадьорості ("Розпрягайте хлопці коней"), дає розумні поради ("Не пий козаче"), веселить ("Із сиром пироги"), пробуджує любов і пошану до рідної землі ("Україно, рідна Мати"). Пісні прослуховували, а у разі готовності групи, пропонували спільне караоке виконання пісень. Пісенний спів з давніх часів застосовували для покращення емоційного стану, підвищення настрою, для позбавлення від депресії, для вираження почуттів. Окреме місце в музикотерапії займають традиційні українські народні колискові – це прадавні універсальні музично-словесні обереги як для дітей, так і дорослих. У них утаємничена сила материнської любові, яка боронить від хвороб, нещасть, страху, дає відпочинок і сили для душі і тіла. Сповільнений темп, спокійний ритм, заколисуючі лагідні інтонації природно вводять в сон. Позитивний ефект щодо нормалізації сну у разі використання колискових (прослуховування записів) підтверджений дослідниками з Гетінгемського yнівеpситету. Тому на заняттях з музикотерапії пропонували прослуховувати колискові. Ще однією складовою занять стало прослуховування індійських раг. Індійська класична музика розвивалась тисячоліттями як ефективна методика лікування. Музика цього стилю, яка ґрунтується на відповідності біоритмів природи і організму людини, скерована на відновлення балансу, повернення внутрішнього спокою і рівноваги. Раги були створені древніми музикантами для заспокоєння розуму, пробудження радості, відновлення сил.

"Таким чином, впродовж року була розроблена, удосконалена і запроваджена реабілітаційна програма «Музика-антистрес». Мета програми – гармонізація психоемоційного стану учасників АТО, покращення самопочуття, фізичного здоров'я."

Необхідно враховувати, що емоційні реакції у відповідь на прослуховування музики можуть відрізнятись, що залежить від цілого ряду індивідуальних особливостей. Тому важливо запропонувати військовослужбовцям різні музичні твори, з урахуванням їх впливу на психоемоційний стан і допомогти визначитись з музикою, яку вони хочуть прослуховувати регулярно. При проведенні занять військовослужбовці мали змогу записати на мобільні телефони музику, яка їм сподобалась і прослуховувати її за бажанням, що створювало умови для тривалих позитивних емоцій. Важливо заохочувати військовослужбовців до систематичного використання музики, дати поради як краще досягти позитивного ефекту. Найкраще слухати музику у зручному положенні із заплющеними очима 10 – 15 хвилин. Музика має більший вплив саме тоді, коли її пропускають крізь себе, заповнюючи мелодією думки та свідомість. Тому заняття з музикотерапії були доповнені освоєнням медитативних технік. Медитація (від лат meditatio – роздум) – психологічна техніка, яка широко використовується у складі оздоровчої практики. Варто зауважити, що медитація використовується і як складова комплексної психологічної підготовки військовослужбовців в США. При проведенні занять з музикотерапії, військовослужбовцям також надавали інформацію про техніку заспокійливого (антистресового) дихання.

Для формування оптимістичного погляду на життя військовослужбовцям пропонували ознайомитись з філософськими поглядами та життєвим досвідом відомих особистостей. Проникливе слово, сказане на фоні змістовної музики глибоко входить у свідомість і здатне змінити бачення особистих проблем, вийти за їх межі та додати сили для їх подолання. Були використані записи: «Мистецтво маленьких кроків» А. Екзюпері, «Промова Ч.Чапліна в день 70-річчя» тощо.

Таким чином, впродовж року була розроблена, удосконалена і запроводжена реабілітаційна програма «Музика-антистрес». Мета програми – гармонізація психоемоційного стану учасників АТО, покращення самопочуття, фізичного здоров'я.

Завдання:

Презентувати систему музикотерапевтичних засобів, що сприяють збереженню фізичного й психічного здоров'я людини.
Познайомити слухачів з основними методами музичної терапії в тренінговому режимі
Спонукати до свідомого використання музики для психоемоційної самокорекції, подолання роздратованості, внутрішнього напруження формування оптимістичного погляду на життя.
Створити умови для оволодіння навичками самоконтролю концентрації уваги та зосередженості засобами музикотерапії.
Створити позитивний емоційний фон реабілітації.

Для визначення ставлення військовослужбовців до занять з музикотерапії було проведено анонімне анкетне опитування. В опитуванні взяли участь 28 військовослужбовців чоловічої статі (27 з них брали участь в АТО). Анкета включала 4 питання. На питання «Чи отримали Ви нову, корисну інформацію на заняттях з музикотерапії?» позитивну відповідь дали 100%. На питання «Як впливають заняття з музикотерапії на Ваш настрій?» – 96,4 % відповіли позитивно, на питання «Як Ви вважаєте, чи потрібно проводити заняття з музикотерапії в інших закладах, які надають допомогу учасникам АТО?» – 96,4 % відповіли позитивно, на питання «Чи є у Вас потреба поповнити знання з питань самодопомоги для попередження негативного впливу стресу на стан здоров'я?» – 96,4 % відповіли позитивно. Таким чином, військовослужбовці в цілому підтримують запровадження занять з музикотерапії в комплексній реабілітації учасників АТО.

"Інтенсивний розвиток технологій музикотерапії дозволяє говорити про перспективність зазначеного напрямку в рамках вирішення основних питань сучасної відновлювальної медицини."

Музикотерапія - одна з найбільш стародавніх прикладних форм застосування мистецтва в суспільстві, в XXI ст. набуває особливий формат. Інтенсивний розвиток технологій музикотерапії дозволяє говорити про перспективність зазначеного напрямку в рамках вирішення основних питань сучасної відновлювальної медицини. При цьому, на думку німецьких дослідників, музикотерапія як наука має, щонайменше, три істотних переваги порівняно з іншими методами лікування, оскільки не викликає побічних ефектів, звикання, економічно доцільна, оскільки при максимумі результативності вимагає витрат мінімуму засобів [13]. Все це обґрунтовує доцільність впровадження програм з використанням музикотерапії в комплексну реабілітацію учасників АТО.

Висновки.

1. Музикотерапія - одна з найбільш стародавніх прикладних форм застосування мистецтва з метою лікування. У США, Великобританії, Італії та Франції музикотерапія визнана офіційним засобом відновлення в рамках державної системи страхової медицини.

2. Розроблена, удосконалена та впроваджена реабілітаційна програма «Музика-антистрес», яка спрямована на гармонізацію психоемоційного стану учасників АТО та покращення самопочуття.

3. За результатами анонімного опитування військовослужбовці в цілому позитивно оцінили запровадження занять з використанням музикотерапії.

4. Впровадження в роботу військових медичних закладів комплексних програм з використанням музикотерапії може стати важливою складовою реабілітації учасників АТО.

Список літератури:

1. Апанасенко Г.Л. Музыкальная терапия: история, современность и перспективы развития/ Г.Л.Апанасенко, Н. А. Савельева-Кулик // Український медичний часопис - 2012.- № 4 – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.umj.com.ua/article/10694/muzykalnaya-terapiya-istoriya-sovremennost-i-perspektivy-razvitiya – Назва з екрану
2. Блаво Р. Исцеление музыкой / Р. Блаво. – Санкт-Петербург: ПИТЕР, 2003.- 192 с.
3. Декер-Фойгт Г.Г. Введение в музыкотерапию (Пер. с нем.) / Г.Г. Декер-Фойгт. – Санкт-Петербург: ПИТЕР, 2003. – 208 с.
4. Драганчук В. Музична терапія: теорія та історія / В. Драганчук – Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2010. – 225 с.
5. Клюев А.С. Музыкотерапия: эстетико-психологический и клинический аспекты / А.С. Клюев - Санкт-Петербург: СПбГИПСР, 2010.- 35 с.
6. Сыропятов О.Г. Клинические стандарты реабилитации комбатантов с боевой психической травмой: методическое пособие /О.Г. Сыропятов, Н.А. Дзеружинская - Киев, 2014 – [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://universalinternetlibrary.ru/book/60719/chitat_knigu.shtml – Назва з екрану].
7. Шабутін С.В. Зцілення музикою / С.В. Шабутін, І.В.Шабутіна, С.В Хміль– Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 191 с.
8. Шушарджан С.В. Руководство по музыкальной терапии / С.В. Шушарджан – Москва: Медицина, 2005.– 450 с.
9. Aigen K.Verticality and containment in song and improvisation: an application of schema theory to Nord off-Robbins music therapy / K. Aigen // J. Music Ther., 2009. – 46(3). – Р. 238–267.
10. Grewe O. Emotions over time: synchronicity and development of subjective, physiological, and facial affective reactions to music / O. Grewe, F.Nagel, R.Kopiez, E.Altenmüller // Emotion, 2007. – 7(4). – Р. 774-788.
11. Gomez P. Relationships between musical structure and psychophysiological measures of emotion / P.Gomez, B.Danuser // Emotion, 2007. – 7(2). – 377-387.
12. Müller-Busch H.C. Active music therapy for chronic pain: a prospective study / H.C.Müller-Busch, P. Hoffmann // Schmerz, 1997. – 11(2). – Р. 91-100.
13. Tüpker R. Reader musiktherapie / Tüpker R. Institut für Musikwissenschaft und Musikpädagogik Westfälische Wilhems-Universität Műnster, 2008. – 174 s.
14. Wigram T. A comprehensive guide to music therapy: theory, clinical practice, research, and training / T.Wigram, I.N.Pedersen, L.O. Bonde – London: Jessica Kingsley Publishers, 2002 . – 384 p.